Дике козеня Джавелін лікується і живе у родині тульчинського лісівника
22.06.2022 20:42Категорія: Загальні новиниАвтор: Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
Ще кілька місяців тому, в мирному житті, це козеня назвали б, наприклад, Бембі. Але які часи, такі й клички. Тож знайдене козенятко хотіли назвати Джавеліною. Проте при огляді з’ясувалося, що врятована поранена знайда – чоловічої статі. Тому дали кличку Джавелін.
Українці не втрачають людяності і в війну. Лісівники Вінниччини рятують, допомагають і дають прихисток тим, хто потребує його.
Як і в цій історії, що сталася зовсім нещодавно. У лісових угіддях Томашпільського лісництва ДП «Тульчинське ЛМГ» лісівник знайшов поранене козенятко. Старший майстер лісу приніс знахідку до свого батька Олександра Андрійовича, мисливствознавця.
-У цьому випадку залишити козеня в лісі означало би приректи його на вірну смерть. У нього була поранена нога, вона кровила, рана могла б загноїтися. Але швидше всього, що по запаху крові малого б миттю знайшов хижак, той же лис, - розповідає О.А.Копирсак, мисливствознавець ДП «Тульчинське ЛМГ». – У малюків диких тварин відсутній запах через те, що ще не функціонують потові залози, тому хижаки їх не зможуть знайти. Мама-козуля після народження залишає маля в траві, потім із легкістю його знаходить. Як і зайчиха. Тому ми закликаємо відвідувачів лісу не чіпати новонароджених малят диких тварин. Але це був інший випадок, тут треба було втрутитися.
Так дике козеня на кличку Джавелін поселилося у дворі багатоквартирного будинку у містечку Томашпіль на Вінниччині. Місця вистачає, у пригоді став вільний сарай, куди поселили цапка. А лікувати рану та вигодовувати маля лісівникові допомагала дружина, фаховий медик. Вона правильно обробила ніжку, доглядала за малим. Зараз рана практично вже загоїлася. А відтак, як козеняті було всього 5-6 днів від народження, то й годувати його заходилися як справжнє немовля. Купують у місцевої томашпільської господині козяче молоко, а на коров’ячому – варять манку.
-Годуємо кожні три години. Він уже набрав гарно вагу – як прибув до нас, важив два кіло, а нині – майже три. Я, жартуючи, кажу синові, що ми тебе малого не годували так! – сміється Олександр Андрійович.
До такого мешканця усі місцеві діти та домашні тварини швидко звикли, як і колишній дикун – до них. Щоранку Олександр Андрійович виходить з квартири і йде на прогулянку зі своїм кортежем: козеня, собачка, два коти. До речі, собака Муся – справжній охоронець козлика, чужих до нього не підпускає і намагається вкусити, хоч і сама крихітна на зріст удалася.
Мисливствознавець О.А.Копирсак розуміє, що у вільній природі козеня уже важко адаптується. Надто звикло і до присутності людини, й інших тварин. Воно легко стане здобиччю хижаків або браконьєрів. Тому планує після того, як Джавелін окріпне і підросте, віддати його у вольєр для напіввільного утримання диких тварин, що у сусідньому Журавлівському лісництві. Лісничий Олег Юхименко каже, що вольєр має доволі велику площу, а крім кабана, якого вони там розводять, у вольєр заскочили і живуть там дикі кози. Тож Джавеліну не буде самотньо.
За 25 років роботи у ДП «Тульчинське ЛМГ» Олександр Андрійович кілька разів зустрічався із випадками, коли люди без потреби забирали молодняк диких тварин додому. Одного разу у лісництво принесли трьох малюків козулі. Цього не слід робити.
Лісівники Вінниччини звертаються до населення з проханням не забирати з лісу малюків диких тварин – чи то пташенят, чи ссавців. Якщо у лісі ви побачите новонародженого, не чіпайте його, не беріть до рук, не забирайте з лісу до свого дому. Десь поряд обов’язково знаходиться його мама. А у неволі дику тварину дуже важко вигодувати, часто вони помирають без материнського молока та через розлуку з лісом та родиною.