На базі Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства 26-27 червня проходила розширена виїзна колегія Державного агентства лісових ресурсів України. Адже Вінниччина є полігоном в умовах Поділля передового досвіду з підвищення продуктивності лісів та збагачення їх породного складу.

Начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства А.О. Бондар наголошує, що першочерговим завданням лісівників завжди було, є і буде лісовідновлення та лісорозведення з досягненням оптимальної лісистості, охорони лісів, підвищення їх продуктивності та цінності, раціонального використання лісових ресурсів, захисних функцій та корисних властивостей лісів.    

На Вінниччині, де дубові насадження складають 80% площ лісових угідь, – найкращі умови вирощування дуба. В межах України Поділля відноситься до найбільш сприятливих кліматичних і ґрунтових умов для розвитку і росту цінних аборигенних порід. У межах цього регіону насадження дуба звичайного займають близько 318 тис. га, в т. ч. приблизно 50% їх зростає у Вінницькій області – 152 тис. га.

Високі виробничі показники лісівників Вінниччини пов’язані з науково обґрунтованими підходами до лісогосподарської і лісокультурної справи. Найбільша увага приділяється питанням підвищення продуктивності, товарності насаджень, поліпшення їхніх екологічних функцій і невиснажливого використання лісових ресурсів, формування біологічно стійких високопродуктивних насаджень.

Лісівниками Вінниччини розроблено теоретичні основи й методи створення та вирощування високопродуктивних штучних дубових насаджень з участю інтродукованих і аборигенних лісових порід. 

З метою підвищення продуктивності та покращення породного складу лісових насаджень протягом останніх 25 років державні лісогосподарські підприємства управління впроваджують у виробництво власні, науково обґрунтовані, нові технології створення та вирощування лісових культур: 

- лісові культури створюються стандартним посадковим матеріалом із прямим стовбуром.

- посадка сіянців здійснюється на розпушену смугу в гребінь, створений культиватором КЛБ-1,7 шляхом нагортання родючого ґрунту в звал. Така поліпшена механізована технологія підготовки ґрунту дає можливість головній породі в рядах більше використовувати поживні речовини, сконцентровані за сторіччя в гумусовому горизонті ґрунту, сприяє максимальній приживлюваності саджанців лісових культур. При цьому щорічний приріст культур дуба звичайного може складати 50-80 см;

- посадкові місця розміщуються в основному за схемою: 3-4 м х 0,5-0,7 м;

- передбачено в перші роки вирощування обов’язкове проведення 3,4 - кратного механізованого догляду, щоб постійно обабіч рядів головної породи, особливо дуба звичайного, ґрунт був у зрихленому стані. Це усуває негативний вплив трав’янистої рослинності та другорядних порід, покращує водний та температурний режим, сприяє інтенсивнішому росту лісових культур, особливо в перші роки. При догляді за молодими насадженнями використовується дворядний культиватор 4-секційного КЛБ 1,7. Перевага такого догляду за лісовими культурами в тому, що за один прохід агрегат робить догляд із розгортанням та нагортанням ґрунту. Звичайним культиватором така робота виконується за два проходи, в два сліди: перший в розвал, другий – в звал;

- з метою формування ділового стовбура, починаючи з 2-3 річного віку, проводиться догляд за формою стовбура і крони головних лісотвірних порід, не дивлячись на те, що посадковий матеріал сортується при викопуванні з розсадника;

- при створенні лісових культур до їхнього складу вводяться горіх чорний, черешня звичайна, груша звичайна, берека лікувальна, бархат амурський, гікорі білий, гікорі гіркий, модрина європейська, модрина японська, псевдотсуга. Усі ці породи вводяться чистими рядами до 20 – 25 % загальної кількості посадкових місць; 

- деревина черешні, наприклад, досягає стиглості у віці 50-60 років, коли уже сформоване насадження. При проведенні прохідних рубок черешню забираємо з насадження рядами, при цьому одночасно збільшується площа живлення дерев та створюються сприятливі умови для максимального приросту деревини дуба звичайного; 

- при таких схемах посадки є можливість в достатній кількості визначити перспективні дерева (дерева майбутнього) і вести господарство на отримання високоякісної деревини; 

Це дає можливість у віці стиглості досягти запасу не 290 м3 а біля 500-600 м3 на 1 гектарі. Адже зі зменшенням ширини міжрядь збільшується число ділових дерев. За нашими даними, кількість ділових дерев у культурах складає: 6 м – 64%, 4 м. –підвищується до 71%, 3 м – до 82%, 2 м – 91%. У прямій залежності від числа ділових дерев дуба в часткових культурах знаходиться запас та вартість стовбурної деревини. Зі зменшенням ширини міжрядь з 6 до 2 метрів у часткових культурах віком до 92-107 років підвищується вартість деревини дуба до 167%, насадження в цілому – до 152%.

Особлива увага приділяється проектуванню лісових культур, вирощуванню посадкового матеріалу в теплицях. У достатній кількості вирощується і посадковий матеріал із закритою кореневою системою. А це дає можливість після механізованої підготовки ґрунту за вдосконаленою технологією проводити і літню посадку лісових культур із використанням посадкового матеріалу з закритою кореневою системою за допомогою спеціального пристрою (конусного меча).

Формування майбутніх високопродуктивних насаджень – процес багаторічний. Значним резервом у лісовідновленні є більш широке використання природного поновлення. Природні насадження більш продуктивніші та біологічно стійкіші, ніж штучні. Лісівники успішно створюють 25-30 відсотків культур шляхом посіву насіння дуба звичайного та горіха чорного. Вінницькими державними підприємствами лісового господарства закладено біля 80 пробних площ по вирощуванню дубових лісів природним шляхом. Тому природне відтворення лісів – пріоритетний напрямок роботи лісівників Вінниччини.